Представники ЦВК взяли участь у Відкритому діалозі щодо виборчих прав жінок

Центральна виборча комісія спільно з Міжнародним інститутом демократії та сприяння виборам (International IDEA) за підтримки Уряду Канади провели перший Відкритий діалог із серії діалогів з інклюзивної політичної участі “Підвищення готовності до інклюзивних та доступних виборчих процесів”.

У дискусії взяли участь заступник голови Центральної виборчої комісії Віталій Плукар, членкиня ЦВК Вікторія Глущенко, представники Секретаріату Комісії, народні депутати України, представники органів виконавчої влади, міжнародних організацій та громадського сектору.  

Розпочинаючи серію дискусій, заступниця Голови Верховної Ради України, співголова МФО “Рівні можливості” Олена Кондратюк, зокрема, наголосила, що забезпечення виборчих прав жінок у повоєнний період – це питання не лише рівності, а й легітимності виборчого процесу. Адже держава має гарантувати реальні можливості для участі жінок як у голосуванні, так і в балотуванні, зокрема для внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовиць та українок, які вимушено перебувають за кордоном.

У межах тематичної сесії “Післявоєнний виборчий ландшафт України” заступник Голови ЦВК Віталій Плукар окреслив інституційну готовність Комісії та стратегічні завдання щодо підготовки виборчих норм у співпраці з парламентом.

“Я б розширив рамку сьогоднішньої дискусії  й говорив не лише про вибори, а про демократію загалом та наш рух до Європи. Адже просто прописати норму чи квоту в законі – замало, це не гарантує змін на практиці. Нам потрібна системна підтримка жінок: захист від дезінформації, яка заважає їм іти в політику, програми наставництва та залучення до керівництва в партіях. Участь жінок у політиці має бути не приводом для суперечок, а звичайною нормою.

Що стосується деокупованих територій, то з точки зору прав людини тут немає жодних сумнівів – це громадяни України. Але головні чинники тут – це безпека та час”, – акцентував Віталій Плукар.

Під час сесії “Лабораторія рішень для розширення виборчих прав жінок” членкиня ЦВК Вікторія Глущенко детально зупинилася на практичних ініціативах Комісії щодо пасивного виборчого права, гендерної експертизи та юридичного визначення сексизму.

“ЦВК займає послідовну позицію щодо підтримки гендерної рівності, і відповідний законопроєкт був підготовлений саме в Комісії. Зокрема, ми пропонували, щоб громадяни України, які під час воєнного стану законно перебувають за кордоном, могли балотуватися на президентських та парламентських виборах – тобто щоб так званий ценз осілості на них не поширювався.

Напрацьовуючи будь-які зміни до законодавства, ми маємо чітко усвідомлювати: що більше обмежень встановимо на етапі реєстрації, то більше перешкод створимо для жінок. Саме тому абсолютно всі законодавчі пропозиції повинні проходити обов’язкову гендерну експертизу.

Окрім того, у законодавстві немає належного визначення терміну “сексизм”. Без закріплення цього поняття у профільному законодавстві юридично неможливо притягати порушників до відповідальності та застосовувати відповідні санкції.

Головне завдання – забезпечити повноцінну реалізацію активного та пасивного виборчого права жінок під час повоєнних виборів. Також якісний облік і розуміння реального географічного розташування виборців дозволять точніше спланувати мережу виборчих дільниць та залучити максимальну кількість громадян до голосування”, – наголосила Вікторія Глущенко.

Продовжуючи тему бар’єрів для жінок у політиці, керівниця програм International IDEA в Україні Юлія Шипілова окреслила шляхи їх подолання:

“Усунення бар’єрів для жінок на виборах потребує комплексного підходу: від подолання стереотипів і протидії дискримінаційній агітації до практичного забезпечення доступності виборчих процедур. Спільна робота органів державної влади, ЦВК та експертного середовища дозволить створити умови, за яких кожна жінка зможе без перешкод реалізувати своє право обирати та бути обраною”.

Серію “Відкритих діалогів” буде продовжено. Наступні заходи присвячуватимуться іншим актуальним питанням забезпечення доступності та інклюзивності виборчих процесів у повоєнний період.

Пресслужба
Секретаріату Комісії