МОРОЗ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

ПОЛІТИК І ДЕРЖАВНИЙ ДІЯЧ

1990 рік

Олександр Мороз переходить на постійну роботу до Верховної Ради. Він автор першого закону, прийнятого Верховною Радою XII скликання — про пріоритетність соціального розвитку села. Колеги обирають його заступником голови Комісії з питань агропромислового комплексу.

1991 рік

Після заборони Комуністичної партії в непростих умовах Олександр Мороз з командою однодумців створює Соціалістичну партію України. Стає головою СПУ — першої і єдиної політичної сили ліво-центристського напрямку.

1992—1993 роки

Нова держава потребує нових законів. Олександр Мороз — співавтор Земельного кодексу України, низки законів з питань підтримки вітчизняного виробництва, соціального захисту, гарантованого пенсійного забезпечення. Під його керівництвом партія вперше висуває Антикризову програму і переходить в опозицію до режиму.

1994—1995 роки

Виборці вдруге висловлюють довіру Олександру Морозу як народному депутату. А нова Верховна Рада обирає його своїм Головою. Змістом роботи Олександра Мороза стає захист демократії та державності, відстоювання соціальних гарантій.

Ще один з найважливіших напрямків роботи — боротьба з корупцією та шахрайством: "Бласко", облігації зовнішньої позики, трасти тощо.

1996 рік

Олександр Мороз як співголова Конституційної комісії активізує роботу над новим Основним Законом. 28 червня 1996 року назавжди увійшло в історію України. Виконавча влада робила все, щоб не допустити ухвалення демократичного варіанту Конституції. Залежні від Президента депутати намагалися зірвати засідання. Олександру Морозу вдалося в найкритичніший момент об'єднати депутатів різних політичних поглядів, і Україна як держава вперше отримала Конституцію.

Прийнято закони про повернення заощаджень громадянам, відкинуті намагання збільшити пенсійний вік, перетворити землю в товар.

1997 рік

За наполяганням Олександра Мороза Верховна Рада створює слідчі комісії для боротьби зі злочинствами влади на ринках нафти, газу та енергії, торгівлі зброєю, спиртним, зерном тощо. Відставка уряду — формальна реакція Президента на позицію парламенту та його Голови.

1998 рік

Багатопартійні вибори до Верховної Ради — серйозне випробування для всіх українських політиків. Олександр Мороз виявився одним із небагатьох політичних лідерів, які не побоялися йти до людей. Він втретє переконливо перемагає в одному і тому ж окрузі. А очолюваний ним виборчий блок переміг на парламентських виборах.

Олександр Мороз відмовляється від президентської відзнаки — "Ордена Ярослава Мудрого": "Сьогодні, коли економіка розвалюється і населення озлиднюється, одержувати нагороди представникам влади — аморально".

1999 рік

За підтримки народно-патріотичних сил Соціалістична партія України висунула Олександра Мороза кандидатом у Президенти.

МАНІФЕСТ
НОВОГО КУРСУ УКРАЇНИ

За час правління нинішнього Президента Україна втратила майже все.

Миритися з руйнацією своєї Батьківщини, фізичним знищенням мільйонів громадян — аморально.

Чи є вихід? Є! Він — у програмі "Новий курс України". Зміст його публікувався, доповідався мною в парламенті. Поглядами своїми я не торгував. В черговий раз повторюватись про свої переконання не вважаю за потрібне.

Віра у свій народ, його талант, традиції, в потенціал Вітчизни — основна ідея нового курсу.

Необхідною умовою реалізації цього курсу є ліквідація існуючого режиму бандократії. Порятунок для України — відсторонення від влади Президента Л. Кучми.

Сьогодні це усвідомлюють всі. В цьому я переконуюся щодня, зустрічаючись із сотнями тисяч своїх співвітчизників в усіх куточках України.

Це визначило моє рішення — балотуватись на виборах Президента України.

Тверезо оцінюю за що беруся. Аналіз можливостей політичних сил та ймовірних претендентів переконують: це не тільки моє право, але й мій громадянський обов'язок.

У разі обрання мене Президентом в Україні:

— буде побудовано справді народну економіку на ринкових засадах з державним регулюванням;

— пріоритетною стане промислова політика з опорою на власний потенціал;

— на селі відновиться ефективне виробництво, торгуватимемо хлібом, а не землею;

— диктат мафіозно-кланових сил буде знищено раз і назавжди;

— гарантовані Конституцією права громадян на освіту, охорону здоров'я, пенсії стануть дійсністю;

— кожен працездатний матиме роботу і достойну винагороду за працю. Я не проти достатку людей, я — проти злиднів і бідності моїх співвітчизників;

— зарплата і пенсія виплачуватимуться своєчасно;

— діти, молодь, ветерани та жінки відчують турботу держави;

— тарифи на комунальні платежі буде знижено;

— проблему мови в Україні буде вирішено;

— державний апарат працюватиме на громадян, а не на себе;

— регіони одержать реальну самостійність:

— відносини з Росією, Білоруссю та іншими сусідами будуть братерськими, рівноправними та взаємовигідними;

— зовнішньополітичний курс України буде цивілізованим, передбачуваним. Ініціюватиму створення дієвого механізму безпеки і співробітництва в Європі та світі;

— Україна стане згуртованою та солідарною;

— кожен громадянин України з гордістю скаже:

Це — мій народ,
моя земля,
моя держава!

Завданням Президента вбачаю: добробут людей, благополуччя сім'ї, могутність України.

Моя стратегічна мета — справжній соціалізм як засноване на праці суспільство соціальної справедливості.

Перші укази, спрямовані на реалізацію нового курсу, вже підготовлені і будуть підписані в день прийняття присяги новим Президентом.

Місія наша висока, нелегка і відповідальна.

Мої дії будуть рішучими!

Разом — до кращої долі!