МОРОЗ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ПОЛІТИК І ДЕРЖАВНИЙ ДІЯЧ
1990 рік
Олександр Мороз переходить на постійну роботу до Верховної Ради. Він автор першого закону, прийнятого Верховною Радою XII скликання — про пріоритетність соціального розвитку села. Колеги обирають його заступником голови Комісії з питань агропромислового комплексу.
1991 рік
Після заборони Комуністичної партії в непростих умовах Олександр Мороз з командою однодумців створює Соціалістичну партію України. Стає головою СПУ — першої і єдиної політичної сили ліво-центристського напрямку.
1992—1993 роки
Нова держава потребує нових законів. Олександр Мороз — співавтор Земельного кодексу України, низки законів з питань підтримки вітчизняного виробництва, соціального захисту, гарантованого пенсійного забезпечення. Під його керівництвом партія вперше висуває Антикризову програму і переходить в опозицію до режиму.
1994—1995 роки
Виборці вдруге висловлюють довіру Олександру Морозу як народному депутату. А нова Верховна Рада обирає його своїм Головою. Змістом роботи Олександра Мороза стає захист демократії та державності, відстоювання соціальних гарантій.
Ще один з найважливіших напрямків роботи — боротьба з корупцією та шахрайством: "Бласко", облігації зовнішньої позики, трасти тощо.
1996 рік
Олександр Мороз як співголова Конституційної комісії активізує роботу над новим Основним Законом. 28 червня 1996 року назавжди увійшло в історію України. Виконавча влада робила все, щоб не допустити ухвалення демократичного варіанту Конституції. Залежні від Президента депутати намагалися зірвати засідання. Олександру Морозу вдалося в найкритичніший момент об'єднати депутатів різних політичних поглядів, і Україна як держава вперше отримала Конституцію.
Прийнято закони про повернення заощаджень громадянам, відкинуті намагання збільшити пенсійний вік, перетворити землю в товар.
1997 рік
За наполяганням Олександра Мороза Верховна Рада створює слідчі комісії для боротьби зі злочинствами влади на ринках нафти, газу та енергії, торгівлі зброєю, спиртним, зерном тощо. Відставка уряду — формальна реакція Президента на позицію парламенту та його Голови.
1998 рік
Багатопартійні вибори до Верховної Ради — серйозне випробування для всіх українських політиків. Олександр Мороз виявився одним із небагатьох політичних лідерів, які не побоялися йти до людей. Він втретє переконливо перемагає в одному і тому ж окрузі. А очолюваний ним виборчий блок переміг на парламентських виборах.
Олександр Мороз відмовляється від президентської відзнаки — "Ордена Ярослава Мудрого": "Сьогодні, коли економіка розвалюється і населення озлиднюється, одержувати нагороди представникам влади — аморально".
1999 рік
За підтримки народно-патріотичних сил Соціалістична партія України висунула Олександра Мороза кандидатом у Президенти.
МАНІФЕСТ
НОВОГО КУРСУ УКРАЇНИ
За час правління нинішнього Президента Україна втратила майже все.
Миритися з руйнацією своєї Батьківщини, фізичним знищенням мільйонів громадян — аморально.
Чи є вихід? Є! Він — у програмі "Новий курс України". Зміст його публікувався, доповідався мною в парламенті. Поглядами своїми я не торгував. В черговий раз повторюватись про свої переконання не вважаю за потрібне.
Віра у свій народ, його талант, традиції, в потенціал Вітчизни — основна ідея нового курсу.
Необхідною умовою реалізації цього курсу є ліквідація існуючого режиму бандократії. Порятунок для України — відсторонення від влади Президента Л. Кучми.
Сьогодні це усвідомлюють всі. В цьому я переконуюся щодня, зустрічаючись із сотнями тисяч своїх співвітчизників в усіх куточках України.
Це визначило моє рішення — балотуватись на виборах Президента України.
Тверезо оцінюю за що беруся. Аналіз можливостей політичних сил та ймовірних претендентів переконують: це не тільки моє право, але й мій громадянський обов'язок.
У разі обрання мене Президентом в Україні:
— буде побудовано справді народну економіку на ринкових засадах з державним регулюванням;
— пріоритетною стане промислова політика з опорою на власний потенціал;
— на селі відновиться ефективне виробництво, торгуватимемо хлібом, а не землею;
— диктат мафіозно-кланових сил буде знищено раз і назавжди;
— гарантовані Конституцією права громадян на освіту, охорону здоров'я, пенсії стануть дійсністю;
— кожен працездатний матиме роботу і достойну винагороду за працю. Я не проти достатку людей, я — проти злиднів і бідності моїх співвітчизників;
— зарплата і пенсія виплачуватимуться своєчасно;
— діти, молодь, ветерани та жінки відчують турботу держави;
— тарифи на комунальні платежі буде знижено;
— проблему мови в Україні буде вирішено;
— державний апарат працюватиме на громадян, а не на себе;
— регіони одержать реальну самостійність:
— відносини з Росією, Білоруссю та іншими сусідами будуть братерськими, рівноправними та взаємовигідними;
— зовнішньополітичний курс України буде цивілізованим, передбачуваним. Ініціюватиму створення дієвого механізму безпеки і співробітництва в Європі та світі;
— Україна стане згуртованою та солідарною;
— кожен громадянин України з гордістю скаже:
Це — мій народ,
моя земля,
моя держава!
Завданням Президента вбачаю: добробут людей, благополуччя сім'ї, могутність України.
Моя стратегічна мета — справжній соціалізм як засноване на праці суспільство соціальної справедливості.
Перші укази, спрямовані на реалізацію нового курсу, вже підготовлені і будуть підписані в день прийняття присяги новим Президентом.
Місія наша висока, нелегка і відповідальна.
Мої дії будуть рішучими!
Разом — до кращої долі!