ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ ТКАЧЕНКО

ТЕЗИ ПЕРЕДВИБОРНОЇ ПРОГРАМИ
КАНДИДАТА У ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ

Передвиборною програмою О. М. ТКАЧЕНКА є розроблена за його ініціативою і під його керівництвом Національна програма відродження України.

На підставі глибокого аналізу політичних, соціальних та економічних процесів, що відбувалися в Україні протягом минулих семи років, О. М. Ткаченко стверджує, що впроваджуваний в Україні курс реформ призвів економіку держави до повного розвалу, а життя людей зробив нестерпним.

Україна розпочала суверенний розвиток, демократизацію та зміну соціального устрою багатою і сильною. Найродючіші у світі чорноземи, багаті на корисні копалини надра, потужна база промисловості, розгалужена мережа залізниць, власний торгівельний і риболовний флоти, сильна армія — все це було успадковано нами від батьків та Радянського Союзу і ставило Україну поряд з найпотужнішими державами світу.

Але керівництво держави не використало сприятливі стартові можливості. Жива справа, організація економіки за ринковими принципами, конструювання нової України були підмінені ілюзіями й міфотворчістю. І як наслідок — на дві третини зменшився внутрішній валовий продукт, майже 7 мільйонів людей втратили роботу. Практично опинилися на межі самоліквідації машинобудування, електронна, хімічна і легка промисловість. У вкладників Ощадбанку урядовими структурами відібрано у перерахунку на долари майже 150 млрд. заощаджень та державних облігацій. Заробітна плата тих, хто працює, знизилася у 12 разів, пенсія — у 8 разів, і сплачуються вони несвоєчасно. Зараз заборгованість сягнула за 10 мільярдів гривень. І це тоді, коли вартість основних продовольчих товарів, комунальних і побутових послуг зросла в 3—5 разів.

За останні п’ять років зовнішній борг України збільшився до

13 млрд. дол. — це 260 дол. на кожного громадянина.

Внаслідок такої політики 82 відсотки населення стали жити за межею бідності. Чисельність населення України зменшилася з 52,2 мільйона осіб у 1993 р. до 50,2 мільйона у 1998 р. і продовжує скорочуватися на 400 тисяч осіб у рік. Це можна порівняти хіба що з втратами під час жорстокої війни.

Нищиться культура і духовність, моральні підвалини суспільства.

Виконавча влада демонструє цілковиту байдужість до народу й обмежується лише легковажними обіцянками. Деморалізовано правоохоронні органи, немає правди в судах. Людей охоплює почуття безвиході й апатії. Україна опинилася на порозі повномасштабної катастрофи.

Олександр Ткаченко відкидає політику безвідповідальності й пропонує Національну програму відродження України. Головним завданням цієї програми є створення в державі якомога сприятливіших для громадян умов життя, за яких відбуватиметься щорічне збільшення населення, принаймні, на 150—200 тисяч. Політику економічних реформ треба трансформувати у політику раціональних економічних дій. Тільки ті реформи варті зусиль, які сприятимуть збільшенню обсягів виробництва, поліпшенню якості продукції та підвищенню рівня життя.

Відродження здійснюватиметься в три етапи.

Перший — перехідний період (2000—2002 рр.), коли припиниться спад виробництва і відчутно підвищиться життєвий рівень населення.

Другий — відновлювальний період (2003—2005 рр.), коли основні галузі економіки досягнуть обсягів виробництва продукції і надання послуг рівня 1991 р., що забезпечувало населенню пристойне життя.

Третій — десятиріччя інтенсивної модернізації економіки (2006—2015 рр.). У цей період належить широко розгорнути переобладнання економіки для забезпечення конкурентоспроможності на світових ринках продукції агропромислового комплексу, машино- і приладобудування, електроніки, кібернетики, атомної, сонячної та вітрової енергетики.

Шлях до досягнення цієї мети — негайне відновлення наявних виробничих потужностей, перерозподіл виробленої продукції через соціально орієнтований ринковий механізм. Ринок працюватиме на вітчизняного виробника та захищатиме непрацездатне населення від економічних негараздів. Держава має створити діючі економічні механізми для збільшення робочих місць, для ефективного обміну товарами і послугами, має забезпечити впевненість і спокій своїх громадян.

Україна повинна негайно відновити виробництво тракторів, автомобілів, електровозів, вагонів, кораблів, літаків, енергетичного устаткування. Відроджена індустрія дасть змогу відкрити нові виробництва, забезпечити постійний розвиток України і добробут народу.

Основними пріоритетами програми є агропромисловий комплекс, енергетика і наука, а також інші галузі, які наповнюють валовий внутрішній продукт.

Основним джерелом доходів громадян залишатиметься заробітна плата. За перші два роки вона має зрости у 1,5 раза, а за п’ять років —у 3,4 раза. У 2002 р. середньомісячна зарплата становитиме 250 грн., а в 2005 році — 420 грн. Уже з перших днів 2000 р. вся нарахована зарплата і пенсії сплачуватимуться вчасно.

До 2015 р. рівень життя населення має зрости в 4 рази порівняно з 2005 р. Тоді середньомісячна заробітна плата становитиме

1680 грн., пенсія — 500 грн. Вагомою і стабільною стане група населення середнього достатку, яка житиме з прибутків від власності, цінних паперів та підприємництва.

Програма передбачає до 2005 р. збільшити видатки на освіту в 3,6 раза, на науку — в 6,2 раза, на культуру — в 3,1 раза. У 2,9 раза зросте фінансування оборони держави.

Буде покінчено з відчуженням влади від народу, покладено край чиновницькому свавіллю, беззаконню, корупції, злочинності, люди реально впливатимуть на державні справи.

У суспільстві мають домінувати і користуватися повагою люди слова і честі. Громадянин, який зуміє виростити дві зернини там, де раніше росла одна, має вшановуватися вище тих, хто, вдаючи з себе видатних політиків, насправді переливає з пустого в порожнє.

Ми ніколи нічого ні в кого не зможемо скопіювати, адже наше життя визначається нашим менталітетом, віковічними звичаями, традиціями, природно-кліматичними умовами. Громадяни України покликані розробити власну модель держави. Досвід іноземних демократій і ринків доповнюватиметься нашою готовністю до взаємодопомоги, нашим колективізмом, умінням дати раду великомасштабним господарствам.

Олександр Ткаченко — один із нас. Кожен, хто доклав би стільки сил, хисту, наполегливості, таланту, міг би пройти цим шляхом. Тому люди довіряють О. Ткаченку, а він довіряє людям, знає їхні біди й помисли.

Віддаючи голоси за Олександра Ткаченка, ми обираємо гідне життя у розвинутій державі.

СИЛЬНА ВОЛЯ — ВЛАСНИЙ РОЗУМ — СПІЛЬНИЙ ТРУД!