НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА ВІТРЕНКО

ТЕЗИ ПЕРЕДВИБОРНОЇ ПРОГРАМИ

Народ України повністю відчув на собі наслідки реформ, що здійснюються за рецептами Міжнародного валютного фонду. На наших очах зруйновані заводи і вивезена худоба, розкрадені виробничі ресурси і перетворені на суцільні базари міста. Мільйони людей позбавлені роботи, знищуються наукові школи, іде розтління молоді, діти позбавлені нормальних умов навчання, пенсіонери перетворені на жебраків. Із року в рік зменшуються обсяги виробництва, валовий продукт держави в 1999 р. вже складав менше 40% від 1990 р. Зовнішні борги у 12,4 млрд. доларів США і внутрішні — у 170 млрд. грн. перетворили країну в повного банкрута, коли жебрацького бюджету не вистачає на найнеобхідніші потреби.

Усе це відбувається в країні, яка разом з іншими союзними республіками демонструвала усьому світові дивовижні темпи зростання економіки на тлі могутніх соціальних гарантій, духовності, патріотизму і оптимізму населення.

Я попереджала про катастрофу на такому шляху реформ, але всі мої застереження, розроблені економічні програми та законопроекти влада, корумповане чиновництво та політичні опоненти замовчували, відкидали, перекручували. Замість аргументів їх звичною зброєю проти мене були і є наклепи та бруд.

Метою своєї діяльності я бачу подолання соціально-економічної кризи в Україні на шляху соціалізації суспільства, впровадження ефективного способу господарювання, спираючись на власні сили.

Сьогодні я пропоную своєму народу як врятувати Україну:

І. Здійснити реформу системи влади для забезпечення її формування із народу, діяльності під контролем народу і відповідальності перед народом.

Забезпечити підконтрольність влади. Ввести право і реальний механізм відклику Президента і депутатів, ліквідувати їхні пільги, в т. ч. і статус недоторканності. Зарплату Президента, депутатів і чиновників — в залежність від її середнього рівня в промисловості. Законодавчо закріпити права трудових колективів. Профспілкам — право законодавчої ініціативи.

Відновити законність і навести порядок. Забезпечити рівність усіх перед законом. Створити надійну систему контролю — робітничого, народного і державного. Забезпечити правову основу недопущення свавілля правоохоронних органів.

Здійснити реформу судової системи. Виборність суддів населенням, введення інституту народних засідателів. Через розвиток державного нотаріату і адвокатури — забезпечення населенню доступності їх послуг.

Збільшити повноваження регіонів при наданні представницьким органам влади та їх виконавчим комітетам виключних прав управління територіями щодо покладених на них функцій при надійній податковій базі місцевих бюджетів.

ІІ. Головною умовою розвитку вітчизняного виробництва є скасування договорів з Міжнародним валютним фондом, який нав’язує Україні кредити під жорсткі умови реформ. Заморозити виплату зовнішніх боргів, а також боргів по облігаціях внутрішньої державної позики до виходу України з кризи; направити вивільнені ресурси на внутрішні потреби країни.

Перейти до державного регулювання соціально-економічних процесів на основі інвентаризації ресурсів, розробки поточного і перспективного планів, національного ресурсного балансу. Впровадити державне замовлення і розмістити його на підприємствах усіх форм власності. Для захисту внутрішнього ринку ввести політику протекціонізму:

— забезпечити пріоритетний розвиток усуспільнених форм власності як основи справедливого суспільства та соціальних гарантій;

— ввести фіксовані ціни на енергоносії, стратегічні ресурси і товари першої необхідності, застосувати регульовані ціни на основну номенклатуру товарів та послуг. Спростити податкову систему, значно зменшити податковий тиск на товаровиробника;

— здійснити реформу банківської системи. Забезпечити доступність кредитів, необхідні обсяги грошової емісії. Використати механізм зв’язаної цільової емісії для повернення трудових заощаджень населенню. Фінансувати бюджетну сферу і державні підприємства через державні банки. Ліквідувати банківську та комерційну таємниці, забезпечити дієвий контроль діяльності банків;

— закласти пріоритети інвестиційної політики. Стимулювати залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій в сільське господарство, в енергозберігаючі, наукомісткі, екологічно безпечні, високопродуктивні технології. Збільшити фінансування наукових досліджень, конструкторських розробок, стимулювати раціоналізаторство і винахідництво;

— гарантувати право на працю. Розробити державну програму створення робочих місць через відродження вітчизняного виробництва, розгортання суспільних робіт. Установити виплати по вимушеному безробіттю не нижче прожиткового мінімуму;

— забезпечити інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва через державне замовлення на сільськогосподарську продукцію, державну дотацію, паритет цін, доступність кредитів, впровадження сучасних технологій. Надати пріоритет колективним формам господарювання. Не допустити перетворення

землі на товар;

— перейти від політики дешевої до політики дорогої робочої сили. Збільшити частку оплати праці в структурі собівартості продукції. Забезпечити відповідність мінімальної зарплати вартості життя, ввести регулювання системи оплати праці. Зробити пенсійну реформу. Забезпечити відповідність мінімальної пенсії вартості життя, рівня пенсій — стажу і умовам праці. Привести всю систему виплат у відповідність із соціальними нормативами.

ІІІ. Відновити систему гарантій і розвинути соціальну сферу. Забезпечити бюджетне фінансування дитячих, шкільних і лікувальних закладів не нижче соціальних нормативів. Терміново відновити безоплатне лікування, державні аптеки, введення безоплатної освіти в державних вищих учбових закладах. Реалізувати державну програму підвищення ресурсу здоров’я нації.

Захистити материнство і дитинство. Запровадити політику щодо стимулювання зростання народжуваності, заохочування багатодітності. Ввести житлові пільги для молодих сімей (списання боргів за кредити в залежності від кількості дітей). Ліквідувати дитячу безпритульність, створити сімейні будинки. Відновити безоплатні оздоровчі заклади для дітей та юнацтва.

IV. Розробити і запровадити комплексну державну програму екологічної безпеки.

V. Зовнішня політика. Стратегічними партнерами вважати Росію і Білорусію. Відносини з світовим співтовариством будувати на принципах проведення миролюбної політики і дотримання прав людини.

VI. Оптимізувати чисельність і структуру армії у відповідності з вій-

ськовою доктриною. Забезпечити армію високоефективними сучасними видами озброєння та достатнім бюджетним фінансуванням. Розробити програму колективної безпеки трьох слов’янських держав: Росії, України і Білорусії. Ліквідувати без’ядерний статус України.

VІІ. Розвиток духовної сфери. Роботу засобів масової інформації розгорнути в інтересах здорового способу життя, розвитку інтелекту і духовності. Здійснити державну підтримку культури, мистецтва, спорту. Забезпечити свободу совісті та віросповідання.

VІІІ. Міжнаціональні відносини. Гарантувати рівноправ’я громадян незалежно від національності. Надати російській мові статус другої державної. Забезпечити розвиток культури всіх народів і національностей, що проживають в Україні.

ІХ. Усі зміни потрібно погоджувати з народом. Провести Всеукраїнський референдум з питань державного устрою та інших важливих проблем.