1 лютого Центральна виборча комісія у головному приміщенні ВАТ „Укртелеком” провела тривалу селекторну нараду з актуальних питань, пов‘язаних із завершенням виборчої кампанії по виборах Президента України. Це, зокрема, припинення діяльності територіальних та дільничних виборчих комісій як юридичних осіб, передання ними матеріальних цінностей до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, передання виборчої документації до відповідних місцевих державних архівних установ, а також низка невідкладних фінансових питань.
До обговорення цих проблем у регіонах були запрошені голови, секретарі та бухгалтери територіальних виборчих комісій, керівники органів місцевої виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, працівники відділень державних казначейств, керівники державних архівних установ та органів Державної контрольно-ревізійної служби.
Крім членів Центрвиборчкому та керівників підрозділів Комісії, до студії для відповідей на назрілі питання організаторів виборів на місцях були запрошені також працівники відповідних центральних органів виконавчої влади – Державного казначейства України, Державного комітету архівів, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Головного контрольно-ревізійного управління України.
У своїй доповіді Голова Центральної виборчої комісії Я.В. Давидович стисло проаналізував основні етапи виборчої кампанії з виборів Президента. Він відзначив, що Комісія своєю постановою від 10 січня 2005 року № 14 „Про підсумки повторного голосування 26 грудня 2004 року та результати виборів Президента України” за результатами повторного голосування 26 грудня 2004 року визнала обраним Президентом України Віктора Андрійовича Ющенка. Повторне голосування відбувалось у дуже стислі строки й у складних умовах. Так, зокрема, дільничні виборчі комісії були утворені територіальними комісіями лише за 6 днів до дня повторного голосування 26 грудня 2004 року. Працювало в них 430 тисяч 483 особи. І саме завдяки чіткій праці переважної більшості членів цих виборчих комісій, їх відповідальному ставленню до проведення виборів Президента України і був успішно завершений виборчий процес, всупереч песимістичним настроям, а також інтенсивному спротиву органів влади окремих регіонів, які не дуже бажали допустити їх до роботи.
Для проведення повторного голосування 26 грудня 2004 року, на виконання вимог Закону України „Про особливості застосування Закону України „Про вибори Президента України” при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року” 16 грудня 2004 року Центральна виборча комісія постановою № 1317 за поданням кандидатів на пост Президента України В.А. Ющенка та В.Ф. Януковича сформувала новий склад територіальних виборчих комісій у кількості 2 тисячі 248 осіб. Представництво кандидатів у територіальних виборчих комісіях було фактично рівним. На переконання Голови ЦВК, саме така практика формування комісій, за якої кількість членів комісій має бути чітко визначена в Законі, повинна стати традицією. Не може бути перешкодою в роботі комісій різного рівня і місце проживання того чи іншого члена комісії.
Я.В. Давидович відзначив роботу тих керівників територіальних виборчих комісій, які організували та провели виборчу кампанію практично без жодного зауваження. Зокрема, голів територіальних виборчих комісій №122 (Львівська область) Л.В. Жаровського, № 206 (Чернівецька область) О.Н. Кондратової, № 210 (Чернігівська область) В.П. Білоруська, № 225 (м. Севастополь) О.Д. Мовчан, а також секретарів територіальних виборчих комісій № 26 (Дніпропетровська область) В.В. Панкуліч, № 87 (Івано-Франківська область) Л.В. Ріпецької, № 206 (Чернівецька область) Г.М. Іванюк. При цьому він відзначив, що цей список ще не є вичерпним.
Заслуговують також на слова подяки керівники переважної більшості місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які створили більш-менш належні умови виборчим комісіям у здійсненні ними своїх повноважень – були виділені приміщення, надано відповідне обладнання, комп‘ютерну техніку, забезпечено засобами зв'язку, а подекуди й автотранспортом.
У той же час, зауважив Голова ЦВК, окремої серйозної розмови заслуговує проблема списків виборців. Відповідно до Закону України „Про вибори Президента України” відповідальні за їх складання – виконавчі органи сільських, селищних, міських та районних у містах рад. Складання загальних списків повинно було бути завершене до 1 липня 2004 року, а не пізніше як за 35 днів до дня виборів, тобто до 25 вересня, списки для звичайних виборчих дільниць за підписами сільських, селищних, міських голів, голів районних у містах рад повинні були бути передані до відповідних територіальних виборчих комісій. Зазначені посадові особи мали відповідно до Закону забезпечити своєчасне подання списків комісіям та їх достовірність.
Дійсність виявилась дещо інакшою. При організації голосування 31 жовтня 2004 року до списків виборців було включено 37 млн. 610 тис. 500 осіб, 21 листопада їх кількість складала 37 млн. 944 тис. 980 осіб, тобто стало більше на 334 тисячі. І лише підійшовши уважно й відповідально до складання списків для організації повторного голосування 26 грудня 2004 року, територіальні виборчі комісії склали та надали відповідним дільничним виборчим комісіям списки для голосування, до яких було включено 37 млн. 400 тис. 354 виборці, що на півмільйона менше, ніж було у списках 21 листопада. За цією статистикою, яка викликає запитання, простежуються непрості процеси виборчих перегонів, зокрема, наявність скарг на голосування 21 листопада за фальшивими відкріпними посвідченнями, багаторазове голосування однієї й тієї ж особи, десанти в інші регіони України автобусами та поїздами. Цим фактам дав належну оцінку Верховний Суд України в загальновідомому рішенні від 3 грудня минулого року. Відповідальність понесла в даному випадку Центральна виборча комісія. Але органи місцевого самоврядування мають знати – левова частка відповідальності повинна лежати і на них. Принаймні, повинен бути зроблений серйозний аналіз списків виборців у кожному селі, кожному місті, щоб ця проблема не повторювалась на чергових парламентських і місцевих виборах незалежно від того, буде створений Реєстр виборців чи залишиться старий порядок формування списків виборців.
Іншою гострою проблемою під час повторного голосування стала організація голосування поза межами приміщень для голосування, що викликало неоднозначну реакцію як у організаторів виборів, так і в органів влади на місцях та інших суб'єктів виборчого процесу. Певні висновки з цього зроблені, але, щоб максимально врахувати інтереси виборців, варто розглянути пропозицію створити виборчі дільниці у кожному селі. Поки що на практиці в ряді регіонів, зокрема Волинській, Рівненській, Житомирській, Полтавській, Миколаївській та інших областях, виборчі дільниці утворюються подекуди на 3-4 села, і навіть здоровій людині непросто дістатись до виборчої дільниці, не кажучи вже про пенсіонерів та інвалідів.
Здійснюючи свої повноваження з організації виборчого процесу, Центральна виборча комісія провела понад сто засідань, прийняла 1 тис. 286 постанов, 28 протокольних рішень з питань організації та проведення виборів Президента України. Протягом цієї виборчої кампанії до ЦВК надійшло понад 22 тисячі документів службової кореспонденції (листи, звернення, заяви, скарги, повідомлення від суб‘єктів виборчого процесу, фінансові документи виборчих комісій та інші). Таку кількість документів за цей час отримали всі центральні органи влади у м. Києві, разом узяті. Одержано також 1 тис. 628 скарг на порушення виборчого законодавства, які розглянуто у встановленому Законом порядку. Опрацьовано, підготовлено довідки та занесено до бази даних більше 100 тисяч протоколів дільничних та територіальних виборчих комісій. Всі вони розміщені на веб-сайті Комісії, і цією інформацією можуть користуватися відвідувачі сайту з усього світу.
За час підготовки до повторного голосування 26 грудня 2004 року до Верховного Суду України було оскаржено 20 рішень ЦВК, з них 16 – визнано такими, що відповідають Закону та залишено в силі, 4 – залишено без розгляду.
Я.В. Давидович нагадав, що відповідно до постанови Центральної виборчої комісії № 28 від 26 січня 2005 року з 5 лютого припиняється діяльність територіальних виборчих комісій як юридичних осіб. Тож за час, що залишився, необхідно здійснити цілу низку невідкладних заходів. Насамперед слід подбати про зберігання матеріальних цінностей та виборчої документації. Зокрема, повернути всю одержану комп'ютерну техніку в повному обсязі і в робочому стані. Так само на зберігання до сільських, селищних, міських, районних у містах рад мають бути передані методична література, вивіски комісій, стенди для розміщення офіційних матеріалів, а також виборчі скриньки та кабіни для голосування. Печатки і штампи дільничних виборчих комісій слід передати через територіальні комісії до спецчастин обласних рад. Передачу-приймання матеріальних цінностей на зберігання необхідно оформити актом.
Центральна виборча комісія своєю постановою від 29 липня 2004 року № 280 затвердила порядок передачі документації територіальними виборчими комісіями до місцевих державних архівних установ та перелік такої документації, а також порядок знищення документації, що не підлягає зберіганню. Голова Центрвиборчкому, назвавши комісії, які завершили передачу визначених документів, зазначив, що іншим комісіям треба прискорити цю роботу.
Та чи не найбільше часу на нараді було присвячено розгляду питань фінансування у зв'язку з припиненням повноважень виборчих комісій та оплати праці членів цих комісій.
Голова ЦВК нагадав, що Центральною виборчою комісією затверджено єдині кошториси територіальним виборчим комісіям у 2004 році на суму 361млн. 253 тис. 746 грн., які були профінансовані в повному обсязі, а перше розпорядження, підписане виконуючою обов'язки Прем'єр-міністра Ю.В. Тимошенко 28 січня 2005 року, стосується саме погашення заборгованості комісіям з виборів Президента України. Однак виборчі комісії під час проведення кампанії не скрізь змогли ефективно й раціонально розпорядитись наявними коштами. Наприкінці 2004 року з рахунків територіальних виборчих комісій було повернуто до Державного бюджету 20 млн. 914 тис. грн. Як не дивно, повертались навіть суми понад 700 та понад 500 тис. грн. У той же час декілька комісій мають заборгованості з заробітної плати, не проведено інших розрахунків, зокрема із ЗМІ, зв'язком, автотранспортними підприємствами. А тепер приблизно такої суми організаторам виборів і не вистачає, аби завершити всі роботи.
Серед термінових завдань, які поставив перед територіальними комісіями Голова Центрвиборчкому, зокрема такі: передати повідомлення про використання бюджетних коштів на підготовку та проведення виборів Президента України станом на 30 грудня 2004 року; занести відповідні дані до єдиної інформаційно-аналітичної системи „Вибори; здати єдиний кошторис на 2005 рік та звіти за формами 2д, 7д, 8д за 2004 рік.
Детальніше зупинився Я.В. Давидович на питанні одноразової грошової винагороди, оскільки низка комісій, систематично не виконуючи відповідних вимог ЦВК, при цьому не забули нарахувати та виплатити своїм працівникам таку винагороду. Взагалі, на думку Голови ЦВК, складається враження, що члени виборчих комісій розцінюють її як загальнообов'язкову виплату для всіх членів виборчих комісій. Проте це далеко не так, нарахування та виплата одноразової грошової винагороди є, перш за все, заходом стимулювання та заохочення членів виборчих комісій при здійсненні ними своїх повноважень. І заохочуються нею тільки ті члени виборчих комісій, які брали активну участь у роботі й сумлінно ставились до своїх обов'язків. Крім того, нарахування та виплата одноразової грошової винагороди членам виборчих комісій можлива лише у разі наявності економії фонду оплати праці.
Керівник Центральної виборчої комісії детально роз'яснив також порядок оплати праці членів територіальної та дільничних виборчих комісій у день виборів, у день повторного голосування та в дні встановлення підсумків голосування; питання оформлення трудових книжок стосовно тих членів комісій, які працювали на платній основі; процедуру ліквідації територіальних виборчих комісій як юридичних осіб та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запису про припинення діяльності всіх територіальних виборчих комісій з виборів Президента України; дії керівників комісій при проведенні контрольно-ревізійної роботи у виборчих комісіях, а також пов'язані з припиненням діяльності комісій інші питання.
Загалом же Я.В. Давидович підкреслив, що вибори Президента України у 2004 році висвітлили низку недоліків і прогалин у виборчому законодавстві, наявність правових колізій, що надзвичайно ускладнило роботу виборчих комісій та інших учасників виборчого процесу при його застосуванні та реалізації. Тож необхідно зробити серйозні висновки з помилок та прорахунків, аби не повторити їх у майбутньому.
Прес-служба
Центральної виборчої комісії
01.02.2005 р.