У межах Плану дій Ради Європи для України на 2023 – 2026 роки "Стійкість, відновлення та реконструкція" відбулась вже третя зустріч з представниками Центральної виборчої комісії Боснії і Герцеговини, які діляться досвідом щодо організації перших післявоєнних виборів.
Перша зустріч відбулась 8 лютого 2023 року і була присвячена загальному огляду досвіду Боснії і Герцеговини в організації та проведенні перших виборів у постконфліктний/післявоєнний час. Під час другої зустрічі 28 березня 2023 року були обговорені питання строків призначення та проведення виборів, їх безпеки та адміністрування.
Під час чергової зустрічі членкиня ЦВК Боснії і Герцеговини Ірена Хадзіабдіч, яка була залучена, зокрема, і до підготовки та проведення виборів у 1997 році, акцентувала на проблемах, з якими зіткнулися у цій країні під час організації перших повоєнних виборів. Зокрема, щодо забезпечення реалізації права голосу внутрішньо переміщеним особам та громадянам, які виїхали за кордон.
"Було створено керівну раду для контролю за голосуванням біженців. До неї входили представники різних країн, які сформували координаційні офіси там, де знаходилось найбільше біженців. Загалом такі офіси були створені у 17 країнах, з ними відбувалася тісна комунікація.
На той час існувало дуже багато організаційних проблем, повʼязаних насамперед з логістикою та людським ресурсом. Тож протягом процесу реєстрації люди за кордоном зверталися до згаданих координаційних офісів. Були організовані місця збору, зазвичай, у столицях. Усього були створені 23 закордонні виборчі дільниці, на яких працювали офіційні спостерігачі.
Але люди в переважній більшості мешкали не в столицях, а в інших місцях. Тому Європейський Союз організував підвіз людей до столиць. Відповідно важливою при цьому стала співпраця між представниками різних країн", – розповіла пані Ірена.
За її словами, значну частину роботи взяла на себе Міжнародна організація з питань міграції, а фінансування здійснювалося за рахунок Європейського Союзу та транспортних кампаній.
Відтак для реєстрації у списках бажаючих проголосувати за кордоном громадянам необхідно було звернутися до координаційного офісу та посольства у країні тимчасового проживання. На виборах 1996 року таким чином було зареєстровано понад 600 тисяч осіб. Вже наступного року ця кількість виборців була меншою.
Окремою темою для обговорення під час останньої зустрічі стало питання поштового голосування. У Боснії і Герцеговині його почали впроваджувати ще в 1996 році. Для цього було розроблено 2 бланки. Перший з них містив реєстраційну форму для підтвердження особи, яка бере участь у голосуванні, та верифікації адреси, що пов'язує виборця з певним муніципалітетом у Боснії і Герцеговині. Другий був власне бюлетенем для голосування. За словами Ірени Хадзіабдіч, це були досить довгі бюлетені, в яких виборці мали обрати або партію, або конкретних кандидатів.
Вона також розповіла про численні маніпуляції з подвійним голосуванням, неправильними адресами, втраченими бюлетенями тощо. Тож, аби хоч якось мінімізувати негативні наслідки таких маніпуляцій, ЦВК Боснії і Герцеговини почала надсилати виборцям рекомендовані листи з бюлетенями та "зворотніми" конвертами.
Під час подальшого спілкування представники Комісії цікавилися у боснійських колег щодо організаційно-технічних деталей поштового голосування. Окрім того, зверталися до питання обмеження виборчого права для представників заборонених політичних партій та осіб, причетних до воєнних злочинів. Зокрема, яким чином встановлювалися такі обмеження та чи були врегульовані у Боснії і Герцеговині на рівні закону.
Пресслужба
Секретаріату Комісії